Ким буде дитина, якщо…

НЕ ХОЧЕ ТРИМАТИ МАМУ ЗА РУКУ

Самостійний. Не  дозволить  вести  себе  по   життю за ручку, тримати під каблуком і водити за ніс. На будь-який рахунок у нього є власна думка (іноді надто категорична). Вчитися на помилках інших - це не для нього, всі  шишки   він    буде  набивати   сам.      Проте  напористість,   цікавість  і незалежність      допоможуть   йому    багато   добитися   в     житті.     Йому краще працюється наодинці, чим у колективі. З нього вийде гарний лікар чи юрист.

НОЖИЦЯМИ ЗРІЗАЄ КРАЇ  СУКНІ І ВИРІЗАЄ З ТКАНИНИ УЗОРИ

"Вічна дитина".  Пустотливий, а іноді вредний. Для забави може сховати в   сумку    подружки   ручну     мишу,    підставити     підніжку   колезі     чи   прималювати   до   портрета   начальниці  вуса.    Дуже     дивується,  якщо його жартів не розуміють - адже він хоче всього -навсього  бути кумедним і не прагнути нанести комусь шкоди. Друзі на нього не ображаються,  адже життєлюбний  і    гарний    настрі,   що   йдуть  від "вічної дитини" - заразні. Якщо не   стане кравцем  чи   парекмахером,  то   напевно менеджером, тому що дуже контактний і любить спілкуватися з людьми.

ВІДУСІЛЬ СВЕРЛИТЬ ДІРКИ І РОЗКОВИРЮЄ СТІНИ ВИКРУТКОЮ

Правдошукач. Дотошний    і  прискіпливий.   По    природі  він сищик, задає багато питань і чекає на них вичерпних відповідей.  Людей,  з  якими має справу, завжди намагається пізнати краще.   Оцінює  їх  тіьки після довгої бесіди і   уважного  спостереження.  Ніколи  не   квапиться  з  висновками. Будь-яку   роботу  виконує  якісно,  так  як у всьому звик докопуватись до істини.  Звичайно, любитель сверлити  дірки  може  стати дантистом, але, скоріш за все, буде слідчим чи адвокатом. І обов'язково доб'ється успіху в обраній справі.

ДІВЧИНКА, ЯКА ГРАЄТЬСЯ МАШИНКАМИ

Взбалмошна.  Легка на підйомі, безшабашна і торшки вітряна. Недовго витримає з одним партнером (ну, хіба що постарається). Полюбляє шумні компанії,   легко   знайомиться   з    новими  людьми і невимушено почуває себе в чоловічому колективі. Справжня її    пристрасть:   вона  закохана в дорогу,   літаки  і  нові  міста.    Можливо,   стане   стюардесою   чи   навіть пілотом Боінга 747!

МЕТОДИЧНО ВІДРИВАЄ У ЛЯЛЬОК РУКИ, НОГИ   І  ГОЛОВИ

Проникливий. Людина, як ацінує людей за характер, а не за зовнішність. Задавак   з   розумним   виглядом  і  довгоногих  красунь повністю ігнорує. Комфортно  почуває    себе в колі   розумних  і добрих людей - навіть якщо природа обділила їх красою. Важко повірити, що він стане бібліотекарем: в книжки буде заглядати з такою ж зацікавленістю, як і в ляльки.

В БУДЬ-ЯКІЙ КОМПАНІЇ ВІДБИРАЄ В ДІТЕЙ ІГРАШКИ

Добутчик. Ставить   собі   конкретні    цілі   і   будь-якими    способами   їх добивається.    Ніколи   не   задоволений    тим,   що   має,   і завжди прагне більшого: якщо купив машину, хочеться другу.   Маючи дві машини, мріє про третю. Придбав квартиру - прагне побудувати дім. Став начальником відділа - мріє вибитись в боси. У коханні в добутчика як і в роботі: одного партнера йому також недостатньо.   Щоб    заполонити   чиєсь   серце,   він готовий на все: співати серенади під балконом, задарювати трояндами чи (якщо добутчик - жінка) по декілька годин знущатися   над    своїм  тілом у тренажерній   залі чи викинути весь   свій  заробіток    на   приголомшливу сукню.  Але,   завоювавши такими зусиллями нову пасію, швидко втрачає до неї інтерес і захоплюєтья новою. Азартний:  в ім'я новй ідеї забуває про інтереси інших  і,  якщо  надто   захопиться,  може втратити друзів і навіть сім'ю.

ХЛОПЧИК, ЩО ІЗ ЗАДОВОЛЕННЯМ ГРАЄТЬСЯ ЛЯЛЬКАМИ

Спокусник. Витончений  донжуан,  що здатний   звести  з  розуму будь-яку леді.  До жінок  відноситься як до гарних іграшок. Разом з тим  по натурі - дуже  ніжний  і   чуттєвий.   Стане  інструктором аеробіки або дієтологом - тільки б спілкуватися з гарними жінками.

ЛЮБИТЬ СПАТИ З ОДНІЄЮ І ТОЮ Ж ІГРАШКОЮ

Постійний.   Надійна  людина, що не признає ніяких змін. Дуже цінує старі прив'язаності:     наприклад,   любть    свій   дім  і   чудово   почувається    в чотирьох стінах, навіть  якщо вони занадто потерлися (ремонт він робити не    хоче,   так   як   звик    до   кожної тріщинки і дірочки). Уникає шумних вечірок і надто веселих забав.    Не здатен на необмірковані вчинки. Ризик - тез не його коник.   Проте  він - однолюб, який ніжно і вірно буде любити свою "половинку" до старості.   Він не боїться ніякої роботи: може стати і кухарем, і таксистом.   Звичайно    не  схильний змінювати свою професію аж до кінця свого життя.

ДУЖЕ ЛЮБИТЬ МАЛЮВАТИ І РОЗФАРБОВУВАТИ

Романтик. Тонка, надзвичайно спостережлива і чуттєва натура. Естет, що вміє   цінувати    істину  красу.  Жінку з гарним вигином шиї буде вважати майже Міс Всесвіт, але ящо  вона не    відповість   на  його почуття, обізве язвою. В їжі - гурман:  либить    готувати   витончені   страви,    до   того  ж робить це гарно, легко і віртуозно. До улюбленої роботи підходить творчо і з фантазією.   Не  терпить нудного одноманіття, буденності і міщанства.  З  нього   може    вийти   художник, дизайнер чи актор. А якщо помалював тобі   всі   шпалери,   то,   можливо,   стане   маляром,    який по ночам буде писати вірші.

Листи дітей до батьків

Лист агресивних дітей батькам.

             Любі батьки! Ми хочемо!

1.  Щоб нам не робили постійних зауважень.

2.  Знати, чому вам можна кричати, а нам ні.

3.   Робити те, що хочеться нам, а не вам.

4.   Щоб ви нас навчили, що робити з гнівом.

5.   Ми хочемо знати, чому не можна ламати іграшки, голосно кричати.Але більш за все ми хочемо, що и нас любили.

Лист від гіперактивних дітей батькам.

Рідні батьки!

Щоб вам було легше з нами жити, а ми вас любили:

1.     Не завантажуйте нас нудною та скучною роботою: більше життя! Більше динаміки! Ми все зможемо!

2.     Не давайте нам довгих інструкцій! На п’ятнадцятому слові нас більше зацікавить, якого кольору одяг у сусіда, ніж ваша повчальна промова.

3.     Не потребуйте від на, щоб ми були водночас уважні, акуратні та посидючі.

Педагогічні ідеї В.О.Сухомлинського

Педагогічна спадщина В. Сухомлинського багатопланова. Його педагогічна концепція високогуманна і демократична, органічно поєднує класичну і народну педагогіку.

Одним із основних положень у системі поглядів В.О.Сухомлинського на сутність навчально-виховного процесу є положення про неповторність кожної дитини. Cаме з нього випливає положення про дитину як найвищу цінність і, відповідно, головного суб’єкта навчально-виховного процессу.

З положенням про неповторність кожної дитини безпосередньо пов’язане наступне положення В.О.Сухомлинського — про «відсутність однакових, бездарних і лінивих дітей. “У кожної людини є задатки, обдаровання, талант до певного виду або кількох видів діяльності”. Звідси випливає наступний принцип особистісно орієнтованого підходу до навчання й виховання — принцип визнання відсутності нездібних дітей.

З положенням про відсутність нездібних, бездарних і лінивих дітей у свою чергу пов’язане положення про нерівність розумових здібностей дітей. Наявність такої нерівності обумовлена різними розумовими задатками дітей. “Ми бачимо, що дискретність роботи мозку проявляється у дітей по-різному: в одного ця робота дуже швидка, в іншого — повільна, звідси — кмітливість і некмітливість, тямущість і нетямущість, міцність і неміцність пам’яті, сильно і слабко виражена здатність до оволодіння знаннями”. Без урахування цього не можна уявити сучасний навчально-виховний процес. Отже, ще одним принципом особистісно орієнтованого підходу є принцип урахування нерівності розумових здібностей дітей та індивідуалізація навчально-виховного процесу. “Досвід переконує, якщо в школі, скажімо, шістсот учнів, то це означає, треба шукати шістсот індивідуальних стежок”.

Найважливішим завданням Сухомлинський В.О. вважав збереження і розвиток у дитини почуття людської гідності. Це завдання –  одне із найважчих і найтонших завдань педагога. “Жива істота, яка з вашою допомогою пізнає світ, поступово стає особистістю. У цьому важкому становленні влада педагога має бути особливо обережною: воля старшого легко може перетворитися в сваволю, а інколи і в розправу над людиною. Не придушити й зламати, а підняти й підтримати, не знеособити внутрішні духовні сили дитини, а утвердити почуття власної гідності.»

Кінцевою метою такого підходу є, за словами В.О.Сухомлинського, “творити дуже ніжну, тонку річ: бажання бути хорошим, стати сьогодні кращим, ніж був учора.” Виховання в учнів бажання бути хорошими В.О.Сухомлинський вважав головним завданням всього виховного процесу. Виховується бажання бути хорошим багатьма способами: красою; людяністю, добротою, чуйністю; на прикладі педагогів і батьків; правдою; працею на благо суспільства; повчанням; спонуканням; через заохочення і стимулювання; через подолання труднощів. Але насамперед радістю. “Життєвий шлях від дитинства до отроцтва має бути шляхом радості, бадьорості. Радість як джерело оптимістичної впевненості дитини у своїх силах є умовою того багатства дійсного ставлення до навколишнього світу, без якого неможливий духовний розвиток, особливо неможливе розкриття природних нахилів, здібностей, обдаровань” І радість цю мають приносити насамперед успіхи у навчанні. “Дати дітям радість праці, радість успіху в навчанні, пробудити в їхніх серцях почуття гордості, власної гідності — це перша заповідь виховання. В наших школах не повинно бути нещасних дітей — дітей, душу яких пригнічує думка, що вони ні на що не здатні. Успіх у навчанні — єдине джерело внутрішніх сил дитини, які породжують енергію для подолання труднощів, бажання вчитися”.

 Навчання — це важка розумова праця, і щоб ця праця була успішною, вона має бути цікавою, бажаною для учнів. Причому, цікавим може бути не тільки предмет, а й спосіб пізнання. Одним із найефективніших способів пізнання за В.О.Сухомлинським є дослідницький підхід до предмета вивчення, коли учням не дають готових висновків, не доводять правильність тієї чи іншої істини. Учитель дає змогу учням висунути кілька можливих пояснень, самим шукати підтвердження або спростування кожної з висунутих гіпотез, самим знаходити правильну відповідь.

Розумінню оцінки як інструмента виховання, а не покарання Василь Олександрович приділяв багато уваги. “Характеризуючи якість знань, а отже, і якість праці, оцінка має яскраво виражений моральний смисл. У ній закладений стимул, під впливом якого в дитині повинно утверджуватися прагнення бути хорошою і не бути поганою…Оцінка морально виправдана тільки тоді, коли вчитель оцінює не здібності, взяті, так би мовити, у чистому вигляді, а єдність праці і здібностей, причому на перше місце ставиться праця”

Важливим чинником ефективності навчання В.О.Сухомлинський вважав людяність, любов, доброту, чуйність, сердечність і тактовність стосовно учнів. “Пам’ятайте,  що кожна дитина приходить у школу зі щирим бажанням добре вчитися, Воно ніби яскравий вогник, що освітлює світ дитячих турбот і тривог. Дитина несе його нам, учителям, з безмежною довірливістю. Цей вогник легко погасити різкістю, грубістю, байдужістю, невірою в неї, дитину”